Хіба ж не ти це говорив?..
Твої слова розбитим склом
Вп«ялись у серце.
Що ж ти наробив?..
Ця драма вже не скінчиться добром.

Перемотати б час назад,
Зліпити б скло до купи,
Та не буде ніколи вже тих „нас“
Настав вже час, тужливий час розлуки.

Не обертайся! Йди собі! Біжи!!!
Я зачекаю… Ось, на розі вулиць.
Якщо зустрінемось, нічого не кажи,
Бо що було — давним-давно забулось…

0 коментарів

Залишити коментар