мабуть безмежно я кохав,
якщо не бачив тих реалій,
в яких безмежно я пропав,
не потребуючи баталій,
я просто жив, я довіряв,
твоїм очам, але не вірив,
сотні разів я пробачав,
і тим могилу собі вирив,
А час минав як наші сльози,
ми були разом, але на самоті,
колись не страшні нам були морози,
були єдиним цілим, лишилися одні…
якщо не бачив тих реалій,
в яких безмежно я пропав,
не потребуючи баталій,
я просто жив, я довіряв,
твоїм очам, але не вірив,
сотні разів я пробачав,
і тим могилу собі вирив,
А час минав як наші сльози,
ми були разом, але на самоті,
колись не страшні нам були морози,
були єдиним цілим, лишилися одні…
0 коментарів