Місяць грайливо лоскоче
сяйвом весняної ночі,
думки по гіллю блукають
сплячих у вікнах дерев.

Сіно в волоссі, дівочі коси
вітер звабливо сплете…

Сольний проникливий приспів
солодко спогадом тане,
хвилі гойдають свідомість
дотиком струнних ампер

Рецептом натхнення втамовую голод,
відвертим акордом любов проросте!

Лягла росою на світанку
в обійми теплого дощу,
мелодія закоханого ранку
в раптово збуджену траву.

Містичний погляд сповнений бажання
летіти в простір невідомих почуттів…

Автор: Вікторія Кузьміна
vk.com/vika_universe

0 коментарів

Залишити коментар