Не засинай у попелі надій,
Важкі повіки підіпри дубами
Бо треба йти у каравані днів,
Поки шляхи невимиті дощами.
Не засинай, обманута вітрами
Прислухайся до шепоту зірок
І місяць в повні обніми руками
І хай розкаже він тобі казок.
Не засинай, обпечена словами
Зализуй рани в космосі натхнень
І неосяжність міряй берегами,
Шукаючи мотиви для пісень.
Не засинай в імлі фігурних вражень
Срібні мовчання замотай в сувій
І нові суті значень справжніх
Струси, як іній із краєчок вій.
Не засинай …

0 коментарів

Залишити коментар