Я падаю в солоні хвилі,
Такі мов сльози, та від щастя…
Такі солоні та щасливі,
Немов з дитинства мами ласка.

Я насолоджуюсь моментом,
Лише ми вдвох у цім бездонні.
Ми є окремим континентом,
Ми дух шаленої любові.

Наш подих став для хвилі вітром,
Що з сонцем понеслась у вічність,
Піскам подарувала світло,
Розповіла про нашу вірність.

Усе охоплене блакиттю,
Біліють підняті вітрила.
Уже як місяць, вже як місяць
Твоя дружина я, дружина.

29.08.2012р.

0 коментарів

Залишити коментар