Бувають мужчини з яких виростаєш, як з дитячих суконь. Це не означає, що ти стаєш гірше, просто ти стаєш іншою, тобі стає з ним не по дорозі. Ти сидиш з ним в кафе, п'єш зелений чай, ведеш розмови і розумієш, що все… Стоп… Він тобі не цікавий. В який момент це сталось, чому саме так, адже ще вчора він був для тебе недосяжним, а тепер тобі цього вже й не треба. А він залишився тим самим з тими ж звичками, з тим же протяжним трішки просадженим голосом, котрий тебе так збуджував, з тією ж трішки вальяжною манерою поведінки, от тільки тебе це вже не заводить, тобі це вже не цікаво. Дуже важко натягувати сукню з якої ти вже давно виросла.
0 коментарів