мені полюбилися твої риси,
і мені до вподоби твої очі,
їх бездонний, глибокий колір,
в них відображається твоя душа,
і так приємно почути раптом голос твій,
в нічній темряві, такий звичний для мене,
і я не можу досі зрозуміти — ну за що ти мені так полюбився,
я млію від твоїх очей,
від твого пристального погляду,
ти — моя хвороба,
і з цим нічого не вдієш.

0 коментарів

Залишити коментар