Ми всі живем, реальністю дивуєм
ми вже «великі» і самі життям керуєм
ми робимо що хочем, що нам треба
й благословіння ми чекаєм з неба

Життя суворе, та вже його ми не цінуєм
Й неперед ким вже нізащо ми не звітуєм
Ми стали черствими, і біль приносить радість
та є іще в нас почуття, його імення — заздрість

Ми вже забули що це: честь і гідність
і всі проблеми ми скидаємо на бідність
ми всі залежні і залежність наша -мрії
та ми не робимо потрібні для них дії

Лиш наші мрії нас на світі цім тримають
і далі жити всіх нас спонукають
Та нам здаються мрії нездійсненними
а почуття пов*язані із ними всі блаженними

І ми вважаєм, що їх виконання нереальне
і таке рішення доволі вже банальне
І часто спричиняє все це бездіяльність
та відкидаємо ми з дій наших спонтанність

Та виконання мрій все ж ближче чим здається
хоча не зразу нам це і вдається
І більше половина з мрій-питання волі
а не бажання й неосяжність долі

Й до здійснення нам невистачає лише кроку
бо до виконання ми підходим з дальнішого боку
Не зрозуміли, що всі мрії- явна дійсність
а далечінь їх — це звичайна хитрість

Отож живіть для себе, але не черствійте
і близкість мрій усіх ви зрозумійте
тримайтеся за мрії — вони з вами
і перемога завжди буде з нами

1 коментар

avatar
Кто любит себя и живет для себя, тот не может полностью любить Бога. «Любовь познали мы в том, что Он положил за нас душу Свою, и мы должны полагать души свои за братьев» (1 Иоан. 3:16-18)

Залишити коментар