Тримайся вкупі милий мій Народе!!!

Ридає серце, все нутро ридає
За Тебе мій знедолений Народе!!!
Душу навиворіт від болю вивертає
Бо вже нема ні волі, ні свободи!

Бо там де вчора Ти в однім пориві
Єднався піснею й віршами Кобзаря
Сьогодні тонеш у свинцевій зливі
І кров'ю вже орошена земля.

Бо там де Ти для рідної держави
Виборював терпляче справедливість
Біжиш сьогодні від звірячої облави
Вже не надіючись на чиюсь милість…

Знесилений і хворий кровоточиш
Від злих кийків в руках Твоїх синів
Кричиш що тільки миру й правди хочеш
Але вони не чують Твоїх слів.

Вони чомусь від Тебе відреклися
А значить відреклись свого коріння
І поки Ти за них щиро молився
Вони стали на бік війни й свавілля!

І поки Ти терпиш страшні знущання
Вони себе рівняють до героїв
Надія вмерла вже на їхнє покаяння
Вони тепер раби своєї зброї.

Тримайся вкупі милий мій Народе!!!
Бо сила твоя в духові Козацькім
Споконвіків боролись за свободу
Поборемось й тепер загоном Братським!

0 коментарів

Залишити коментар