ця стара motorola видає ще ритмічний дзвінок
перші кроки і перші думки поруч тебе
завтра знову буде наш урок
але вже не шкільний
а трагічний і пожиттєвий

ми втрачаємо час!
і зв'язки і людей і слова
ми втрачаємо сенс
загубившись в буденних проблемах

ми знецінюємо мить ми знецінюємо все
ми крокуємо йдемо
рушаємо і бродим по колу

і трублять нам дзвінки:
– схаменися людино прозрій
та ми сліпнемо щодня щохвилини
хай хоча б на секунду зупиниться мить
я так хочу повернення в спогад

0 коментарів

Залишити коментар