живеш собі в сучасному світі повному інформації, кольорів, текстів… Втомлюєшся… Починаєш включати уяву і бачиш прості силуети в буденних речах. Вони як гравюри залишаються в твоїй пам'яті і протинаються крізь сонце, дощ, туман. Місто промовляє до тебе, ніби показує текст на своїх сторінках…
0 коментарів