Смаглявий вечір

Через сад і роздоріжжя повз колосся й стигле збіжжя поспішав смаглявий вечір. Ніби вітер, що за плечі непомітно обіймає, День у день кудись гасає. Вечір йде повільним кроком не мина...

Навиворіт.

Якщо навиворіт, то остаточно, так, щоб аж голова заверталась. У людей буває залежність одне від одного, а буває навиворіт. Лежу дивлюсь в стелю, на годиннику 01:01. Люди за якими сумую...

Примарний будинок

Зараз десь на високому гірському схилі стоїть будинок. Із усіх боків світу його обвіває вітер. Він шепоче йому відірвані фрази, сміх та плач, видихи та вдихи, зітхання, легкі та важкі думки....

Я не можу писати прозу

Я не можу писати прозу. У ній надто багато змісту Про забуту давно тривогу, Про печалі старого міста. Вона надто багато знає Про тунелі душі моєї, Про пісні, що душа співає,...