Іванна Стеф'юк. Блакитні дахи

***** Літо колись та закінчується. Як вибрана найстигліша диня, як сонячний між дощами день, як усе. Поліні боязко загадувати, яким стане початок осені, бо то будуть зміни. Мама знову поїде...

Іванна Стеф'юк. До молодої (новела)

Зелена спідниця лопотить д’нозі, обтікає і спирає трохи хід. — Їлено, дай винограду, — проминав чийсь голос аж з верха воза, а вона і не виділа хто то. Перекладала на другий бік кошик з...

Іванна Стеф'юк. Вишнева душа

Свідомість туманилася – світ крутився, переходив у коло звуків, і жінці дуже хотілося спати. Вона не розуміла вже, де вона є і що з нею робиться, лиш чула голос незнайомця, який підносив дерев’яний...

На хітанці (частина 3, 4)

… І вона далі прийшла. Сіла бабі в ногах. Дивилася — і не кліпала. Баба в своїй думці робилася така маленька – з горошину десь, а ліжко і хата великі. І плила думкою то в дівоцтво, а то чуть не...

Іванна Стеф'юк. На хітанці (частина 2)

11. Найгірше бути не самому, найгірше бути одинокому біля когось. Наталя обчепила коліна і вдивлялася в сутінки. Вечір, купка малини в мисці, якраз добре тепер їх брати по одній. І… і щось...

На хітанці (частина роману)

Розділ І 1 Цей раз гора дихала помаліше – хоч вітер ніби і справився дмухати поміж смереки, хоч і трава нашорошилася хижачкою, хоч, ніби, й вечір. Блідавий молодик розбовтав потемки – бо так...

Знизу вверх і трохи в сторони

Якщо стати до крайностей відвертою, чесною й мало не на грані непристойності та рутини самокритичною, то моє найкраще оповідання – це те, що я чую із твоїх вуст у стишеній абсолютній темряві....

Між Полтавою і Чернівцями цілі… «Кілометри почуттів»

Кілометри почуттів» — саме під такою назвою стартував літературно-музичний тур полтавських поетів та музикантів. Чернівці – перше місто, у яке вони завітали. 12 серпня їх зустрів Літературний...

тобі

Знаєш, я з тобою можу бути собою. Давай забудемо все та будемо скакати по весняних калюжах? Грітись під промінням теплоговесняного сонця. Знаєш, ти для мене — все, і я для тебе також все. Для...

біла точка

Просто в білу точку моєї голови — мозок і в червоно-фіолетову з краплинами краплаку – душу. Музика пронизала мене частина за частиною, її звуки доносились з від у сіль, відлуння тої чи іншої пісні...

ДЗЕН для ВСЕХ

Я ща расскажу, как постичь ДЗЕН=) Так вот… сегодня, по оценкам переписок, у всех какая-то печальбеда. Чтобы этого не было, запомните: — Никто не причинит вам боль без вашего на то...

Я не можу писати прозу

Я не можу писати прозу. У ній надто багато змісту Про забуту давно тривогу, Про печалі старого міста. Вона надто багато знає Про тунелі душі моєї, Про пісні, що душа співає,...

Будинок

Зараз десь на високому гірському схилі стоїть будинок.Із усіх боків світу його обвіває вітер.Він шепоче йому відірвані фрази, сміх та плач, видихи та вдихи, зітхання, легкі та важкі думки. Вітер...

Apriori

Апріорі ми з вами абсолютно щасливі й нещасні водночас, бо щось маємо, а про щось мріємо — щось ненавидимо, а щось зневажаємо. Але насправді найгірше-це час. Бо він завжди є, але його...

Дикий когут

Сьогодні знову прийшла до сусіда ніби й просто так, поговорити про життя, а насправді поспостерігати за його «годованцями»: дикими півнями, що і правда чимось були схожі на щезників: чорні, з...
  • Serg
  • 0

МОВЧАННЯ СТРАХУ

То вітер старий треться крилами до старого даху, не бійся. А то веселик дзьобом небо з води дістає, він ображати не буде тебе. Ти чуєш, Антонку? Чуєш, напевне, а ось чи розумієш… А скоро школа...
  • Serg
  • 0

Лайт

Тихо.Світло. Згодом людяно і невибагливо. Перед тобою з іще зеленої трави, вже де-не-де всіяної осінню, раптом виростає новий світ.Не просто світ, а невиразно-невизначений, за своєю...

Жар Птиця

Чекання плете довгу павутину вічності..І ця вічність ніколи не закінчиться, адже ти завжди будеш очікувати ту хвилину, в якій ти знайдеш іскринку, від якої загоришся в полум'я і горітимеш...

Из окон растет трава...

Я люблю смотреть, как из окон растет трава… Сперва тоненький бледно-зеленый стебелек прокладывает себе путь сквозь прозрачное до матовости стекло оттенка неба… А потом происходит...

Чернівецька обласна наукова бібліотека

А чи знаєте ви, що Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Івасюка, ось уже багато років має власний сайт, на якому розміщений каталог книжок, що доступні читачеві у даному...

Записи з щоденника єврейської дівчинки Ярдени Тісман

Привіт, щоденнику. Надворі холодно. Лютий тридцять дев’ятого. День, як завжди, тьмяний, холодний, безбарвний. Я… вже звикаю до пострілів і криків, хоч насправді не виношу шуму. За вікном одна і...
  • Alena
  • 2

Надія

Я розплющила очі. За вікном ледь-ледь сіріло небо, важке світло пробивалося крізь скло і падало на моє ліжко. Сьогодні – 366-ий день мого ув’язнення. 366-ий день у стані вічної боротьби. Рівно...

Помирало Сонце.

Сідало Сонце. Останні промінці відбивалися в вікнах високих будинків. Пахло ромашками та річковою прохолодою… На старе кладовище важкою хвилею насувався туман… Вона йшла з собачкою… Вся така...