Я піснею озвусь,
Полину між проміння.
Я ніжно посміхнусь,
Сп`янівши твоїм зіллям.
Я хвилею заграю — Полине сяйво слів.
Люблю я і кохаю!
Я буду світлом днів!
Я житиму в землі
І...
Найкращий друг-це тиша
Мовчання… пустота…
Чому так сумно, нишком
Минає це життя?
Здається все чудово:
Зізнання, дружба сміх
Та вулицею знову
Сміється лицемір…
Подумаю…...
Серце згорає
Й душа болить
Вже не кохає,
а просто кричить…
Чекання, мовчання…
Все що було
Кохання, бажання…
Все вже пройшло
Були в мене крила
Та їх вже нема
Ні...
Чи я ще жива?
Чи просто існую?
Та мрія одна-
Я щастя збудую?
Нема відчуттів
Немає вже болю
І бачу як в сні
Затуманену долю.
Доле, чому?
Де правда ота?
Не кидай одну!
І...
Я не можу писати прозу.
У ній надто багато змісту
Про забуту давно тривогу,
Про печалі старого міста.
Вона надто багато знає
Про тунелі душі моєї,
Про пісні, що душа співає,...
Лягають рядки на папір…
В житті неопізнана буря…
Куди ж ти, лелеко, летів?
Для чого кувала зозуля?
Скільки крові пролито за нас,
Скільки страху й жорстокого болю!
Хіба треба...
Сніданок видався без смаку,
Пустий стілець тебе нема.
Птахи щебечуть щось на ганку,
У чаї смак твого тепла.
А я вдихну на повні груди,
Мої думки у ночі в снах…
Твій голос чую...
Я падаю в солоні хвилі,
Такі мов сльози, та від щастя…
Такі солоні та щасливі,
Немов з дитинства мами ласка.
Я насолоджуюсь моментом,
Лише ми вдвох у цім бездонні.
Ми є...
Чому тяжіють в небі зорі
Даруючи натхнення в світ,
Чому обриви у любові
Сплітають в колоски наш вік?
Коли ще так багато треба
Занапаститись на шляху
Жар-птиця розпускає пера
Й...