Театр

Так часто ми порівнюєм життя з театром
при цьому кажучи, що всі актори
І кожний день порівнюємо з новим актом,
антракти вже для нас не перепони.

Ми думаєм, що грає кожен свою роль,
вже змалечку отримавши на неї право
І вже давно розкрили ми найпотаємніший її пароль
Піклуючись про неповторність дуже мало

І переконані чомусь, що нова гра-
це вміння когось прудко обдурити
Найголовнішими уже не є слова
і вчинками ми інших не боїмся осквернити

Та це не так! Бо кожний день — це нова п*єса, роль дана на певний термін.
Та це не так! Бо кожний день — це мить, формуюча життя як кремінь.

І знаємо, що для актора новий виступ-
творіння у якому більше блиску
і гра його завжди є рівна змісту,
бо не підвладен він навколишньому тиску

У них немає меж, у їхніх діях вільність
яка відтворює чудову дійсність
що має до життя реальну близкість
і до відтворення подій велика у акторів спритність

Слова не містять фальші, дії їхні неповторні
адже до вивчення ролей вони проворні
і виходи акторів всі моторні
неперевершувані, знову невідтворні

І не завчають вони зміст своєї ролі
стараючись скоріше все зіграти
свої всі почуття тримаючи на волі
щоб роль як вік здатні були проживати

Актор — це вам не фішка
якою від народження земля керує
він як лишень почата книжка
яка сама себе формує!