Періодами хочеться розчинитись, стати невидимим. Коли ти стомився від людей, спілкування та й просто від присутності будь-кого поряд. Погляд зупинився за вікном, гарна погода, сонце. Ви, як хочете, а у мене весна. І тут виникає бажання піти «кудись», розвіятись немов пил у повітрі, ти ніби і є, проте тебе видно лише іноді, на сонці.
Втекти далі від людей.
Звідки виникає таке бажання?
Від втоми, бажання покинути соціум хочаб на деякий час, цікавості.
Будь-що з цього іноді відбувається з кожним. Минулого тижня неймовірно втомилась від спілкування з людьми, тому й вирішила помандрувати невідомими для мене куточками міста.
Гарячий чай. Кольорове небо. Гарні для мене, а для когось похмурі краєвиди.
Допомогло.
Відпочила.
Странствия — лучшее занятие в мире. Когда бродишь, — растёшь стремительно, и всё, что видел, откладывается даже на внешности. Людей, которые много ездили, я узнаю из тысячи. Скитания очищают, переплетают встречи, века, книги и любовь. Они роднят нас с небом. Если мы получили еще недоказанное счастье родиться, то надо хотя бы увидеть землю.
0 коментарів