Псайхо

самотньо танцюю в просторах будинку
під музику шумного міста
чирк запальнички і ось воно
мої плани літають кімнатою
в ній жарко і холодно
мені важливо і всеодно
бездумність із голодом
мовчки з відкритим ротом
прикритим димною зіницею
палю на чисту стелю свою
в пошуках світла для темних кутків
неохоче погоджуюсь дружити з головою
мені з нею небезпечніше, ніж без неї
злий геній в мені і добрий герой
без сумніву тусують у «башні» одній
я воїн, безтурботний спокійний
спостерігаю за кіпішем на полі бою
стурбована собою й тобою
я тремчу сама, та з тобою тепло
ти чоловік, я ніхто
мене більше ніж у світі всього
порожнеча це я, це моє
в цьому просторі помре
будь-яка з форм, та щось народжується знов
я дурна і розумна, не згадаю імен
і минулих часів, мені похеру
та майстрів я душею вберу
ходжу вздовж різних сторін
я крапка і в цьому вся сіль
я дивлюсь над, під, крізь
я люблю цей листковий пиріг
мені не портібен ремонт, я згодна на все
перепишу весь свій код, до мутацій готова давно
я ніщо, в цьому сили більше ніж в тому
що містить в собі маленький атом
я не номер один, я нуль
і радість і біль
і ненависть і кохання
я буду кричати, але зараз
я насолоджуватимусь тишею