А ти побажав мені добра сьогодні?!;))

Бабуся мене оберігала і любила дуже своєрідно. Коли мені було 5 років і мене побила подруга, вона мило називала мене «маленькою царівною» і говорила, що як я народилася була слабкою і ледве дихала, то вона покликала стару відьму з-під Берди (то гора найвища на рівнинній території України — Хотинська височина) і та поклала на мене спеціальний заговір. Відтоді хто, що мені побажає і зробить, те йому три рази повернеться… Загалом, я про цей інцидент не згадувала доволі довго, але буквально на днях дзвонить мені старий давно закоханий у мене по вуха знайомий і вимагає зустрічі. «Ну, знову починається, зараз почне торочити як кохає і траляля» — думаю, але чомусь погоджуюся на зустріч, скоріше, щоб потішити своє самолюбство. Приходжу, а він сяє, довольний… щасливий вобшем. І розказує, що він одружується і щиро мені дякує. Як виявилося, він лише думав, що то любов, та насправді увесь час думав про власний комфорт і тільки в ту мить, коли мене відпустив думками і побажав від усього серця бути коханою і щасливою — знайшов своє безмежне щастя, дівчину усього життя. Розказував, що були моменти, коли дійсно люто мене ненавидів, прагнув володіти мною як річчю якоюсь і після моментів таких ще гірше ставало, ніби якась диявольська закономірність — звільняли з роботи, побили в підїзді, збила машина, список можна продовжувати… Сиділа я і пульки на нього таращила, ото думаю, може не той «момент» його життя змінив, а якийсь нюхатєльний. Далі щось говорив таке, що я вже чула неодноразово — " в тобі є щось відьомське, обережним треба бути"… Ми розійшлися, він на маршрутці поїхав додому, а я, повернувшись до припаркованої мітли ( жартую, на тролейбусі я поїхала — хотя він з рогами і в цьому є щось демонічне, нє?))) поїхала на Кварц у роздумах про своє чаклунське єстєство і про бабусині заговори. «Ну то, може, не дарма, Андрій бивший наркоманом і невдахою став, що мене підставив і брехав про мене моїм друзям, а ще один Андрій бивший одружується на страшній очеретяній мимрі, зробивши мені боляче, а знайомі жіночки, які мене рік проклинали чи просто собі жартували з мене нині плачуть над розбитими серцями і родинами? Та ну, зловтішатися — це недобре, шановна! — шептала мені совість». Майже за зупинку до власного виходу випадково наступила дівчині на ногу. Щиро перепросила, а у відповідь почула «Дура кончєная!!!». Дурний вогонь в мені загорівся. Стояла вона позаду і теж виходила, не знаю як вона могла пропустити одну сходинку в тролейбусі… Вобшем дівчинка покотилася і розбила доволі симпатичного носа.
То всьо звісно харашо, але ти мені побажав добра сьогодні?;)