Ми живемо відносно дійсності,
Залишаючи позаду теорію.
Й постійно шукаючи практики,
Щоб відновити рівновагу з собою.
Рахуємо букви, склади і хвилини,
До зустрічі з парою.
Не вважаючи за потрібне
Суміщати подарунки долі з карою.
Чекаємо сходу сонця,
Забувши попрощатись із заходом…
Запалюємо свічки щоб пам«ятати,
Шкодуючи про втрачену можливість не забувати.
0 коментарів