Кожному з нас потрібен наставник. Мудрий. Справжній. Надійний. Хай трохи нудний і правильний, але натхненний. Серйозний зовні. І святий в душі. Щоб міг налякати, змусити піднятись, коли нема для чого, нема для кого, коли підніматися просто не хочеться, коли хочеться вмерти і закопатись, щоб він міг як електричний розряд вернути до життя. Ну і для закріплення дати ще запотиличника або підсрачника. Щоб міг втовкти в голову щось добротне, дати наснагу, вдихнути життя. Спитаєте де його шукати? В собі. Перш за все. В собі…