АБО

І так багато почутого,
І так мало побаченого.
І як хочеться відчути те,
Що нам непередбачено.

Покинути б все і поїхати
Подалі від усіх і усього.
Випити каву й поснідати
На березі моря холодного.

Насититись німими пейзажами,
Пограти на струнах гітари,
Погрітись на сонці й полежати,
Так ніби й нічого не сталося.

І за келихом вина помріяти,
А потім зробити щось безглузде,
І тішитись, тішитись, тішитись,
Адже більше такого не буде.

А повернутись додому чи не повертатися,
Залежить від тебе самого.
Або вдома у ліжку валятися,
Або відчути життя повною мірою.