Які ж банальні слова Який банальний вірш, Не в змозі стримати я Голосу серед цих тиш. Щось розривається на шматки Душа просто не в спокої Десь далеко-далеко ти В думкаїх моїх передпокої. І ніби вічність цілу чекаю Щоб просто почути тебе Тебе побачити я жадаю І ти це знаєш. Знаєш все.
0 коментарів