Чи вмієш ти...

Умієш кохати насправді, скажи?
По небу блукати, рахувати зірки?
Себе віддавати коханій сповна,
І завжди казати їй: " Моя чарівна".

Дивись їй у вічі, цілуй у вуста,
Її обіймай, бо вона вже твоя.
Ти вслухайся у подих її і скажи:
Чи щиро кохати зумієш її?

Чи вмієш чекати, мені розкажи!
Коли сил немає боротися, йти?
Коли у душі твоїй смуток пустий?
Коли серця ритм не відчутний, глухий.

Повір в те, що станеться все і чекай,
Чекай скільки можеш, надій не втрачай.
Ти вір твоя доля вже близько мандрує
Й на серце твоє дуже довго чатує.

Скажи ти кохав без надії хоч раз у житті?
Кохав, розуміючи, що старання пусті?
Коли всі знущалися з тебе, а ти —
Не вірив їй й просто йшов до мети?

Я знаю — так було й було важко тобі,
Але не сумуй, бо трапляється все у житті.
Повір в свої сили і мрії тримайся
Зробити усе для досягнення планів старайся!

Щоб не було із тобою в житті,
Добре відносся до людей ти завжди.
І пам’ятати потрібно тобі:
Як ти з людьми, так з тобою і вони!