в кіоску з якимись газетами
яких ніхто не купує
пахне кавою і сигаретами
й невимовний спокій панує
продавець такий скромний геній
там сидить немов бог паперу
він би рад сторінки зелені
відпустити у атмосферу
і здається навколо пустка
хоча слів і криків не злічиш
бо у цьому оазисі звуки
від поваги замовкли навічно
й час не може пролізти в щілини
павутина покрилась золотом
сивиною покрились новини
датовані днем сьогоднішнім
у кіоску немає людей
там є тільки журнали й газети
і так важко між довгих статей
все таки віднайти десь себе там