Стомилися від зайвих почуттів,
Емоцій, вражень і глухих кутів.
Втомилися і сили вже нема,
Показати повністю…
Тому що навколо нас всесвітній шум, немов стіна.

Вже треба зупинитись, хоч на хвилину, мить.
Я прошу — не хвилюйтесь, ще встигнете пожить.
Ви вслухайтеся в тишу, хоч вона німа.
Тепер я вас залишу, бо біля вас — Вона.

Не треба Вам шукати пояснень, зайвих слів,
Потрібно помовчати принаймі пару днів.
Здавалось би безглуздо без дій чекати Вам,
Та може вже нарешті довіритеся нам?

Не чуєте нічого? Не правда, не кажіть,
А краще відпочиньте — ось що Ви зробіть!
Отож, тепер у тиші вже простіше віднайти
Центр вашої уваги і дійти мети.

Ви зможете почути нарешті голос свій,
Він зашумить, неначе отой бджолиий рій.
Ви чуєте, що з вами уже хтось розмовля?
То тиша роздумами Вас зараз забавля!

Вже мали б Ви почути стукіт серця, крові шум.
Знайти своє натхнення, свою радість, силу дум.
І відповіді на запитання свої Ви вже знайшли усі.
А правда — хоч здавалися складними, та тепер вони легкі?

Багато ще сказати хотілось би мені,
Але на даному етапі вже маю я піти.
Ви вслухайтеся в тишу, хоча вона німа,
Вона все ж допоможе і лише вона одна!