Мабуть, я б ніколи не мінялась,
Та Ти пробуджуєш серце до змін.
Я в небуття кудись гналась,
І в мене не було вільних хвилин.
Мабуть, я б і залишилась такою
Такою самою, як і була.
Сиділа б тихо під вербою,
Бувши у цьому світі зовсім сама.
Мабуть, я б і не бачила іншого світу,
І жила б у своєму світі примар.
Та Ти показав дорогу до світла,
Дорогу до Небес і пухнастих хмар.
Мабуть, я б ніколи не мінялась
Та Ти пробудив серце до змін
І я навчилась щиро посміхатись,
Проводити в молитві безліч хвилин.
( Вересень, 2011)
0 коментарів