Хтось казав, ми немов кораблі
Пливемо по цьому життю
Трохи чисті, десь в лайні
І раз у рік їмо куттю.

Іноді б'ємося ми о скелі,
Десь запливаєм у тиху гавань.
Часом живемо у печері,
Садибу чомусь прогавив.

Душа живе у нас, у тілі
а хто стоїть за кермом?
Хочемо бути чисті, милі
Але кидаємось лайном.

Десь і словом, десь і ділом
Забруднюємо і друга, і себе
А птахи давно вже відлетіли
Подалі від нас, у небо голубе.

Хтось казав, ми немов кораблі
Та, мабуть, якісь пірати
І часом. як оті щури
Прогризаємо дно у брата.

Але ж, люди, то не по-людськи!
Тинятися у болоті весь час
Христос помирав на хресті
За тебе, за мене, за нас!

А ми Його тупо ігноруємо,
Та кінець уже на носі.
А ми марно все мандруємо,
Та Сам Бог на нашому боці

( Серпень, 2011)

0 коментарів

Залишити коментар