Олеся Turuk
Наступить ніч, та ні – вона вже наступила,
Прийшла негадано, усіх нас полонила.
Звичайна ніч, яка пітьму приводить,
Ось ту, що тугу найсумнішу на усіх наводить.

Та ніч – це вже не просто зміна дня,
Ви тільки подивіться – вона казкова, потаємна, чарівна.
Чому ж порівнюємо з мороком її,
Чий панування час проводимо в вісні.

Вона ж мільйони, тисячі думок приносить нам з тобою,
Хоч темна, неприступна, та всіх манить за собою!
Ніч – час для роздумів, мінлива фаза дня,
Що заспокоює, дає натхнення, духовно оздоровлює – така вона міцна!

Ви виглянуть в вікно коли почнуться її чари,
Коли зірки стежками понесуть вас в мандри.
Прислухайтесь до тиші, що панувати стала,
Вона ж бо неймовірна, хоча звучати голосно навкруги стала.

І не потрібно істини у казці цій шукати,
Аби вершину роздумів легко було дістати.
Потрібно лишень очі до небес підняти,
Для того, щоб просторами фантазії блукати.

Ніч – наймогутніша, але німа чаклунка,
Вона ж щоденно нам приносить всі свої дарунки:
Думки і спогади і поетичні твори,
Емоції і враження, ще й совісті докори!

Здавалось би – звичайна зміна дня,
Та не така вже ця чудова ніч й проста.
Це час спокою, що дається для життя,
Без зобов’язання віддавати всі хвилини їй сповна.

Не підкоряйтесь стереотипам, а самі життя творіть,
Цінуйте в ньому кожний день та кожну мить.
А так як відпочинок і оцінка дня – життя важливі атрибути –
Користуватися дарами безкорисливої ночі прошу не забути!

0 коментарів

Залишити коментар