на лямки натягнуті круглі шнурки
вони стягують голову в корсет
і навхрест прикріплені два гачки
хто зна чи я тепер поет

по спіралі німій ніби Чаплін і друзі
котиться тихо життя
у вухах «Така як ти» а пізніше «Сюзі»
й дерева в пориві під землю летять

в питомих запасах другого хліба
таки недостатьньо зерна
та хліб лише ситим тепер потрібен
голодні ж вже злізли з багна

і дірки стираються тлом волокнистим
лишають живий коридор
де ще до недавна був світлим і чистим
натягувальний мотор

а в лівім кутку рулон ковроліну
бо в правому миші та міль
у лівому сухо від них навідміну
і нитки заковує біль

і гіпермаркети й бібліотеки
споюють наших волів
наших дітей у наших аптеках
обволочують в нашій золі

мабуть тепер коли двері закриті
варто постукати в них
мабуть тепер коли пальці розбиті
варто вдягати штани