Ти, як завжди спиш поряд, а у мене, як завжди купа думок. Хммм… знаєш, я вередлива. І часто мені все «не так». Часто спалахую нізчого, неспокійна, не була спокіною до тебе і з тобою горю. Не вмію терпіти, чекати не вмію. Звикла все робити сама, тому все і одразу. Ненавиджу застої, дію. Нервує, коли ламають мої плани. А знаєш… ми часто сперечаємось.

Живемо по різному, у нас різні звички, проте ми впевнено крокуємо до однієї цілі… просто по різному. Разом! Шкода, поки не звикла, що ми не ідентичні. Частіше чекаю «своєї» поведінки. Звикну.Та й на краще це, тобі властиве "інше".


Я твій впертий баранчик. Часто злюсь без причини. Ти важливий, голос, сміх, жарти.
Образи — дурня.


Важливо інше — те, що всередині, те що одни до одного.


Інший.


Звикну.


Люблю.

0 коментарів

Автор публікації заборонив додавати коментарі