Неймовірна кількість яскравих ілюстрацій змушує по кілька разів перетасовувати колоду листівок знову і знову. Все настільки кольорове і оригінальне, що навіть не хочеться розлучатися із тими «карточками щастя». Тому й визріває думка почати і самому посткросити. «Для мене, найбільш цікавим є моментколи я відчиняю поштовий ящик і витягаю звідти листівки. Я не можу довго чекати і нерідко перечитую і оглядаю листівку біля самої поштової скриньки» — каже Діана Мотольська, організатор зустрічей посткросерів та просто посткросер із досвідом.


Вже вчетверте відбулася зустріч чернівецьких посткросерів у «Literature Cafe».
«Може, це буде занадто пафосно сказано, але, чекаючи своїх перших адресатів, перехоплювало дихання,- продовжила Діана,- часом найбільш цікавим є почерк того, хто відіслав тобі листівку, адже не завжди він зрозумілий». Нерідко із картками приходять різні вирізки або монета. А часом й пакетик чаю чи квиточок із громадського транспорту.


За традицією, після того як всі показали нові незвичайні листівки, одну картку підписали та залишили у кафе.
Як можна розлучатися із такими барвистими «картками щастя»? Мабуть, бажання поділитися шматочком прекрасного із іншими.

Краще ознайомитися із правилами та можливостями посткросінгу можна тут: www.postcrossing.com/, а з чернівецькими посткросерами познайомитися можна тут: vk.com/postcrossing_cv
Фотограф: Володимир Гуцул

14 зображення

0 коментарів

Залишити коментар