Різні світи, різні покоління, різний світогляд, захоплення… Коли я ще гралась в пісочок ти залицявся до панянок… Коли я шила одяг для своїх ляльок, ти вже будував своє життя. Сьогодні я така як ти 10 років тому. Мій хлопець міг би бути твоїм меншим братом. Що тебе приваблює? молодість? наївність мого розуму? можливо для тебе цікаво спостерігати, коли я вважаю себе такою дорослою, але в твоїх очах здаюсь таким дитям. Так, порівняно з тобою я дитя, ще наївне, амбіційне. Ти говориш про жорстокість цього світу, ти побачив достатньо лайна в ньому, щоб зневіритись, перестати бачити прекрасне в потворному. Ти більше не вважаєш безкінечним літній вечір, ти більше не помічаєш наскільки загадковою і ніжною є літня ніч. Ти більше не віриш в те, що весь світ тобі під силу покорити. Для мене все інакше. Я люблю відчувати тепло літньої ночі на своїй шкірі, я люблю лежати на траві і дивитись на зорі, слухати посвистування світлячків. люблю ніжитись на сонечку і вгадувати фігурки з хмаринок. Я люблю носити кокетливі спіднички, ловлячи на собі погляди інших чоловіків, знати, що я комусь подобаюсь крім свого коханого. Мені подобається бачити як моє миле коханятко дивиться мені в очі і каже, що я найкраща, що я найдорожча і в нас ціла вічність попереду. Мені подобається молодість і все, що вона мені дарує.
Та, мені подобається твоя мудрість, твоя обєктивність і холодний раціоналізм, ти наче відро з крижаною водою обливаєш мене суворістю та жорстокістю життя. Це не може не зачепити, мені подобається те, що ти відносишся до мене як до маленької дитинки.
Проте, ми живемо в різних світах, які навряд чи зможуть перетнутись і прийняти один одного.