Моїм ім'ям.

Моїм ім'ям Її ти називав.
З моїм ім'ям, у мріях, вона жила.
Мене ж ти рясно ображав,
Чекаючи Її у моїх жилах.

Вона завжди прекрасна і ясна,
Розпусна, добра та смиренна,
Невинна, хитра, ніжна, жіночна,
Рішуча, вірна, небуденна.

Моїм ім'ям Її ти називав!
На самоті лишався з Нею…
Мені не раз ти докоряв,
Що я не завше можу бути Нею!..

Вона — лиш ідол, плід твоїх думок.
Вона — незрима і така химерна.
Без твоїх дум Вона не ступить крок.
Вона — ілюзія твоя майстерна!..

Ім'ям моїм Її ти називав!
В твоїй уяві Вона жила!
Її ти з мене малював!!!
Вона — не я! Вона б не полюбила…