Вірш про залізну праску
Ти із кишені дістаєш залізну праску.
Під променем нагрієш і так мило,
даруєш мені знову мою казку,
і прасуєш мої зім«яті крила.
Це не метелики це хвилі,
закохано цілують мій живіт.
Я...
Соціальна мережа творчих людей