Вірш про залізну праску
				Ти із кишені дістаєш залізну праску. 
Під променем нагрієш і так мило, 
даруєш мені знову мою казку, 
і прасуєш мої зім«яті крила. 
 
Це не метелики це хвилі, 
закохано цілують мій живіт. 
Я...
			
				
		
	Соціальна мережа творчих людей