Щось грало в голові так мелодійно,
слова читала я по твоїх губах.
Сьогодні я померла офіційно
В твоїм життті і у твоїх очах.

Зроби мені вінок з простих фіалок,
і чорну стрічку в нього заплети,
а на могилі хай горить свічок серпанок,
я вмерла так і не сказавши це «прости»…

Як 9 днів мине радій до болю,
що більш мене нема в твоїм житті,
за те я вмерла, що грала свої ролі,
була лиш тінню і то у прикритті.

На 40 днів влаштуй іще одні поминки,
хай радість розіл"ється річкою із вин,
Померла я за кусені, провинки,
шматочки з недоведених провин…

І раз на рік принось до мене квіти,
світи свічки і прополи траву,
дай й мені хоч трошки порадіти,
що ти живий, а я вже неживу…

«Пробач мені» шепоче вітер за спиною,
хотіла я сказати наостанок…
та той же вітер грається зі мною,
і на могилі гасить із свічок серпанок…