я вибираю першу з історій.
вперше в історії
твої телеграмні слова вперто мозок повторює.
віти бузкові схиляються й силою вітру
своїх дітей розкидають.
хотіли?
летіть-но!

я докуповую каву розчинну.
в двері відчинені
стукають і пропонують відверто покинути.
я пропоную щось випити й вдатись в деталі —
п'ємо, вдаємось і можемо снитися далі.

я вибираю другу з історій.
кажуть теорії:
ночі п'янкіші, коли їх хтось десь обговорює.
друга історія чимось до першої схожа.
як щодо третьої? обговорити би. зможеш?

я докуповую каву розчинну
сіткою синьою
нас огортає небо. неси мене. сни мене
в слів телеграмних вереснях, груднях, квітнях…

плакали віти (бідні бездітьки, біди бездітні)

0 коментарів

Залишити коментар