Роксолана Жаркова. Кожен шматок її слова і тіла...(поезія)

Саме тому
зими здаються довжелезними і пустими.
Саме тому
сніги випадають колючі й раптові.
Вони пишуть себе великими буквами,
зовсім не тими,
Що можуть зліпити в пітьмі
обличчя у слові.

Так, як незрячі шукають вуста,
торкаючи брів…
Так, як німі вимальовують
пальцями звуки…
Саме тому
ці зими, які ти у ній не зігрів,
Простягають до тебе промерзлі щоденням руки…

Саме тому
ти вигадуєш приводи, щоби таки озватися.
Докричатися до вікна,
яке не відчинить (хоч би й хотіла).
Саме тому
ти не можеш здатися.
Мусиш змагатися
Сам зі собою
за кожен шматок
її слова і тіла…

Роксолана Жаркова,