Пахнющі сунички

Оленка довго розглядала гостренькі краплинки на тільці маленьких суничок, мружилась, вдихала неймовірний аромат і гладила їх своїми рученятами. На столі нині в неї таких суниць аж дві великі банки, бож зранку разом з мамою вони ходили шукати лісових красунь. Сьогодні Оленка дізналася, які корисні ці плоди, які пахучі. До того ж, виявляється, корисний не лише сам плід, а й листочки. А ще мама сказала, що з листків варять чай, він «вбиває» багато мікробів в організмі людини. А що найбільше вразило дівчинку, то це те, що суниць існує аж 20 видів!
-Дивно,- думає собі Оленка, -т акі манюнькі, а які корисні. Це добре, що ми їх стільки назбирали. От зараз посортую їх гарненько, віднесу бабці трохи, сестричці дам, зроблю їм такий собі сюрприз.
Сунички пахли-пахли, вже вся кухня пройшлася їх запахом. А Оленка все не могла намилуватися їх природою, їх виглядом. І от вона надумала їх намалювати, отак просто сісти і перемалювати їх, живих, на аркуш білого паперу.
Почала дівчинка малювати та й приспівувати:
Сьогодні зранку мама взяла мене за руку
В лісочок повела, в лісочок повела…
-Донечко, ти вже перебрала суниці?
-Ні ще, мамо, я їх хочу спершу перемалювати.
-Молодець, Оленко. Ти це вмієш добре робити.
-Хочу, аби в мене вони були тут, на папері, такі красиві, червонобокі. Я якраз завершую.
-Тепер будуть, такі ж гарні, як наяву.
-Мамо, а суниці можна садити вдома, біля хати?
-Звісно, можна, аби бажання було.
-О! То я би дуже хотіла, аби ми, мамо, колись їх посадили в себе. Я їх буду доглядати.
-Добре, неодмінно посадимо, разом виберемо грядку і будем мати їх коло хати, не треба буде далеко шукати за ними.
-Ну то все, я побігла вибирати грядку,- вигукнула Оленка і помчала ген у сад, попід старий горіх, розлогу черешню, шукати тої грядки…