...

Почуваю себе листочком,
Притоптаним кроком людини.
Зеленим паростком,
Втомленим вітром, холодної днини.
Сонцем, повзучим за обрій далекий,
Непотрібно доганяючи лелеки.
Додатковим елементом,
Відкинутим випадково.
Непотрібною дрібницею,
Купленою помилково.
Податковим зобов`язанням,
Важко лягаючим на спину.
Збігаючим часом,
Не помічаючи власного плину.
Золою холодною,
Що вітер її розвіває.
Одежиною мокрою,
Що тепло не зберігає.
Годинником зламаним,
З часом на ньому брехливим.
Совдепівським радіо.
Ні! Його треком крикливим.
Людиною загубленою,
Забутою в часі і просторі.
Нікому непотрібнозалишеною в цьому космосі.
Яку не чекає навіть пара котів вдома.
Яку чекає самотність і втома.