Фотограф Антон Конашук
У рефлексіях власного болю,
Абераціях почуттів,
Закарбовую слово «з Тобою»,
Вириваюсь з-під влади страхів.

(Страх зника, як нема, що втрачати,
Страх за руку з життям іде,
Серце треба реанімувати,
Невідомо від чого черстве)

Вдихи на повні груди,
Без кисню — вариво з слів,
Щоб краще Когось відчути — Зникну на декілька днів.

1 коментар

avatar
Хороший вірш, видно що знаєш про що пишеш)))

Залишити коментар