дощик

дощик падає з очей
він летить в невідоме
бо це його доля
доля в яку він не вірить
і не замислюється над цим
не знаючи для чого він тут
набридає бути самому
я ніколи не стану блазнем
я краще буду в самоті
поки все ллється
повз наші голови
де час живе без своїх цифр
й без слів чути слова
які ти хочеш чути
вічно