Я зневажаю вас, верховні генерали!
Я зневажаю ваші дії протилюдні!
Огиду викликають в мене трутні,
Що в злоті сидячи, ніби рятують люд!
Я радше вмру, ніж згоджусь з вашим ділом,
Бо душ я не губитиму ніколи!
А ви сидіть і розрухайте долі,
коли вам більше нічого робить!
Я знаю, ви ховаєтесь за дурнів,
що їх навмисне набиваєте в царі.
Ну а самі на повному крилі
ними кружляєте, як розум забажає!
Та ви ж поріжете святиню без ножа!
Ви ж знищити усе святе довкола
І продасте, не кажучи ні слова,
Усе, що було людям дороге.
Я хочу зараз припинити неподобство!
Бажаю зараз зупинити це свавілля!
Я звинувачую в байдужості і ділі
проти моралі кожного із вас!
Та що я можу… Я ще не рахуюсь
Поміж людей. Мій голос не важливий.
Уже розкрадуть все направо і наліво,
Поки я зможу вийти поміж люд.
Я лише крапочка на тілі всього світу.
Хіба що можу проти ворожбиту?
Але таких як я багато буде жити
І ми повстанцями підемо у народ!
Sancho N. Panza
0 коментарів