Пое́зія (грец. ποίησις — «творчість» від ποιέω — «роблю», «творю») — художньо-образна словесна творчість, в якій мова використовується з естетичною чи евокативною (знаково-символічною) метою окрім або замість самої денотації. У поетичному тексті головна роль зазвичай відводиться формі висловлювання. Поезія є мовним мистецтвом, яке передбачає максимальне використання мовних засобів, а також творення нових поетичних образів, тобто нових семантичних зв'язків між мовними одиницями шляхом метафоризації чи метонімізації тексту.
Термін вживається у багатьох значеннях. Поезія зазвичай протиставляється прозі. Часто поезія поєднується з іншими видами мистецтва, тоді виникають проміжні жанри на кшталт поетичного епосу, поетичної драми, поезії в прозі.
1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО встановлено Всесвітній день поезії, який відзначається щороку (починаючи з 2000) 21 березня.
Поезія
153 читачі,
438 публікацій
День мого народження
мене пеленали листки
сухі і кістляві нащадки
їх діти бігучі роки
за мене платили податки
я дихав у холод доріг
кричав у безодню...
...найважливіші люди йдуть тихо...
Найважливіші люди йдуть тихо,
Без зайвого шуму і гаму
І десь у дзвінкій тиші
Зачиняють за собою браму.
Найважливіші люди йдуть...
Береги ты наши встречи
Береги ты наши встречи
Их не так уж много у нас.
Запомни мое лицо и плечи
Завтра буду не такая, как сейчас.
Запоминай ты наши...
І де взяти сміливості...
І де взяти сміливості? Набратись відвертості?
Бути гордою. Просто мить- і розворот
Забути про обіцянки, умови, залежності
Натиснути на газ....
Давно забуте
Хіба ж не ти це говорив?..
Твої слова розбитим склом
Вп«ялись у серце.
Що ж ти наробив?..
Ця драма вже не скінчиться добром....
я хочу від тебе дитину...
Я хочу від тебе дитину
Сина чи доньку
Байдуже…
Тільки б!
Жили б з тобою в хатині
Теплі й червоні
Росли б на подвір*ї
Яблука…
Ми...
я умру, а ты и не узнаешь
я умру, а ты и не узнаешь,
ведь меня ты сам забыть хотел,
без меня ты жизнь приобретаешь,
а со мной над пропастью летел.
я умру, а...
оставайся.
оставайся на чай,
не уходи, не стоит,
можешь просто молчать,
никто иллюзий не строит.
оставайся на час,
дай в глаза насмотреться,
дай...
ДНК желаний
а сердце твоё билось так сильно,
что на теле моём остались синяки,
в тот момент я была бессильной
и от сладости сжимала кулаки.
это был...
Закрой глаза...
Закрой глаза и чувствуй,
Как сладко яд бежит.
И как душа, прочувствуй,
Смиренная дрожит…
Безмолвию беспутствий,
Ее ты обнажа,...
Разожги огонь
Волноваться,
бояться,
В спину смеяться,
За что-то сражаться.
Бежать,
Кричать,
Стрелять,
Убивать
Так дерзко
И мерзко,...
Споришевою стежиною…
Споришевою стежиною,
Чистою росою,
Йшла на зустріч Сонцю з Мріями,
Босою ходою…
Йшла повільно, день смакуючи,
Промені світанку....
Наздогнати час
Не треба криків.
Не треба тиші.
Із трубки негучно лине:
«Передзвоніть, будь ласка, пізніше»,
Та це не безликий голос, ні!.....
Прошу, не треба нашатиру!
Прошу, не треба нашатиру!
Хай без свідомості лежить
Моя душа, облиште хвору.
А хлором стіни всі протріть!
Всі поручні та всі...
Дур-Дом-2 03
За вікном автубуса минили милі.
В Макарівці живемо в даний час.
Природа-Мати і дністрові хвилі…
Ландшафтна еко-практика зустріла нас!...
Маленька подорож
Веселощі, горілочка, пісні…
Смачні сосисочки пекуться на вогні.
Велика група дружно зібралась.
Цікава практика очікувала нас!
Життя...
А щастя було зовсім близько.
Зима корону одягнула.
Морози владно в бій пішли.
В думках надія промайнула —
Наш літній спогад зберегти.
Так, тільки спогад...
Йду дорогою нічною...
Йду дорогою нічною
По стежках календаря.
І самотність йде зі мною.
Тихо тягнеться буття…
Ніч пройде… Наступить ранок-
Сонця...
Я бы попросила прощения...
Я бы попросила прощения у себя
За всех тех, кто сумел ближе подобраться
И нечаянным касанием плеча
Разбить на части
За всех тех, чьи...
- ← попередня
- перша
- 12
- 13
- 14
- 15
- 16
- 17
- остання
- наступна →