мені мабуть не треба нікого
хто був би хоч трохи не схожий на тебе
щоб хтось не такий лоскотав мої п*яти
коли я ще сонна сповзаю з ліжка
щоб хтось не любив молоко у каві
і так не лінився...
Двері моєї душі завжди відкриті для тебе,
Тільки, будь ласка, прошу
Раптом тобі збагнеться
Завітати в пору дощу,
Коли буде вологе небо
Плакати в чорні калюжі
Ти, будь ласкавий,
Витри...
Як швидко минає рік. Не встигла оговтатись від буденних справ і знову свята, знову Новий рік. Здавалося ще вчора підлітала на гойданці вище неба і збирала смачнючі яблука у саду. А сьогодні — вже...
Лиш кілька слів, тепло твоїх обіймів
І наче поза межами проблем,
І ми щасливі, бо між нами спільне,
Без міри, без законів, без дилем.
Зима зимою, серце ж не змерзає,
На твоїх грудях...
Я напишу тобі листа!
В бутилці! Хочеш?
Ну, будь ласка!
Ці забаганки неспроста,
Моя душа бажає казки.
Давай підемо на вокзал
І там, при всіх, зірвемо маски.
Я не соромлюся...
Я не хочу писати банальні вірші
Про рожеве кохання
Й безсонні у роздумах ночі.
Але, як не крути,
Коли важко мені на душі,
Я віддала б усе!
Тільки б бачити твої очі…
Коли прокидається завуальований сніжно-білим покривалом світанок, а промінь сонця малює нотки вранішньої колискової, з’являється ангел…Він прилітає до мене щодня… Тихо ступає...
Моя душа напевно вийшла з моди…
навколо: неживі породи,
шалені зміни у природі,
лише в книжках — справжні пригоди,
а всі прославлені народи-
лише пародії…
скупі прелюдії…
де ж...
Кожному з нас потрібен наставник. Мудрий. Справжній. Надійний. Хай трохи нудний і правильний, але натхненний. Серйозний зовні. І святий в душі. Щоб міг налякати, змусити піднятись, коли нема для...
З тобою так добре просто мовчати…
Лежати в обіймах, вуста цілувати,
А іноді навіть кусати, кричати,
А потім молитись і тихо ридати.
І знову до болю вуста цілувати,
І спину до крові твою...
Здавалось би
так мало просто бути
Вставати пити чай
в тролейбусі заснути
прокинутись і схаменутись
побігти встигнути нехай
даремно знову дременути
привіт бувай привіт бувай...
Якщо іти і дивитись в небо,
То можна забути, куди ти йдеш.
Хто ти насправді? Куди тобі треба
І кого мамою й татом звеш.
Забути, йти собі й посміхатись,
Допоки не капне дощ по лиці...
Ми — нова нація???
Ми — генерація???
Ми покоління урбанізації
І не врятують нас коксу плантації,
Ані фізичні рекреації,
Навіть посмертні реінкарнації.
Наші обличчя -душевні кастрації,...
Хіба ж не ти це говорив?..
Твої слова розбитим склом
Вп«ялись у серце.
Що ж ти наробив?..
Ця драма вже не скінчиться добром.
Перемотати б час назад,
Зліпити б скло до купи,
Та...
Він каже, що хотів би, щоб я була його мамою, тоді я б ніколи не зраджувала йому і любила б його таким, яким він є. Завжди. В будь-якій ролі, але з ним.
Я хочу від тебе дитину
Сина чи доньку
Байдуже…
Тільки б!
Жили б з тобою в хатині
Теплі й червоні
Росли б на подвір*ї
Яблука…
Ми проводжали б вечір
Хлібом і зорями
Ти,...
Забула вдома телефон… таке враження, що відірвана від світу, але мені це подобається, якщо чесно) «Сама собі ґаздиня»- перше, що спало на думку) Виникаэ вже якась залежність від цих телефонів!
Нiкому не вiддайте свою тiнь!
Нiколи! Чуэте? I нi за якi грошi!
Повiрте, iй за Вами йти не лiнь,
Не продавайте душу, я Вас прошу!
Не вiдправляйте ангела до рук пiтьми,
Бо захист...
А ви знаєте як падає літак? Чисто теоретично. Мало хто може похвалитися таким досвідом. А от я знаю. Це коли ти сидиш, міцно вп’явшись пальцями у ручки крісла, спостерігаєш за істерично...
*...і на перетині віків
хоча б на мить варто спинитись,
вклонитись пам'яті років
...і пильно в очі подивитись
тому, хто поряд біля тебе,
з ким наче й ближче стаэ небо,
подякувати,...