Моя душа напевно вийшла з моди…
навколо: неживі породи,
шалені зміни у природі,
лише в книжках — справжні пригоди,
а всі прославлені народи-
лише пародії…
скупі прелюдії…
де ж люди???..

і не трапляється нагода,
хоча би зрідка, вряди-годи,
в часи застою і негоди
знайти ЛЮДИНУ…
хоч одну!
нехай смішну чи геть дурну,
але ЖИВУ!..

і я живу:
встаю, беру,іду, сижу,
учусь, сварюсь, сміюсь, молюсь
і знов по колу
і боюсь…
що не знайду когось я довподоби
Бо ця душа напевно вийшла з моди…