… Жизненное странствие по неизведанным тропинкам собственной души… Следуя мигающим огонькам светлого тепла, мгновенья ждешь, чтобы прочувствовать его до тла… Боль окантовання в извилистые рюши, что...
«И в жизни длиною в полвздоха, ничего не планируй кроме Любви!»
(Джалладин Руми)
… Раскаленное солнце прям огненным отблеском светилось в том ни кем из них не запечатленном дне. Звук...
… Считая секунды до такого долгожданного отъезда, невольно думаешь о том, что будет дальше, потом, там, где ты окажешься спустя несколько томительных, но таких незабываемых часов… Каждый день на...
… Этой ночью сожгла сквозь метели туманность своих же пределов. Быть может все также мне слышен тот звон за окном… И глаза все снятся мне те же. Снег садится, сливаясь с багровым закатом...
Таке дивне відчуття, коли лежиш у напівхворобливому стані і дивишся в одну непроторенну точку… Лежиш і в твоїй затемпературеній голові відбуваються сплески авіамагнітних ліній, що імпульсом...
… Немає великих чеснот, ніж мужність, чесність, чемність і
природне потяг до добра.
(Ф.С.Фіцджеральд)
Прокидаємось… Зробивши той життєво-необхідний подих буденного пилу, заклопотані у...
Пройшовшись по найпекучішим місцям такої по-справжньому живої душі…
Все починалось із поглядів таких мимовільних, коли двоє чекали тих днів божевільних, щоб очі за них про все серцю сказали,...
Дивно, чому я раніше не помічала стількох дивовижних речей… Вже як тиждень зацвів бузок, а я тільки сьогодні в якийсь сфокусований сонцем момент, зловила на хвильку той яснокрилий життєвий...
Виявляється ось воно як… Одного разу настає той момент, коли просто сидиш і мовчиш. Коли мимоволі зупиняєш автобус і біжиш якнайдалі від спустошених і зголоднілих людей. Бо не в силі витримати...
Тим, з ким промайнула частина мого юного життя…
Ось так на світанку, майже кожного ранку кожен з нас підіймався і, мабуть, згадував те, що досхочу він із нами ще вчора сміявся. Між чарами...
Підійди до мене тихо так, квапливо, моя величність, поштовх в нікуди. Ілюзій цінних в серці тім стражденнім не забудь замести чорні, стомлені сліди. Давай нарешті в розпачі нестерпнім ми слово...
Він сидів на схилах обпечених сонцем від болісних й прісних життєвих тих втрат.Зігнувшись над прірвою сірого смутку, кричав на три виміри, аж до самих Карпат. Надмірність мізерних і згубних...
Ця мелодія робить зі мною щось неймвірне… Фатальною таємничістю свого клонування перетворює мої карколомні мрії у воскові фігури трофейного руху кинжала. Пробуджує пристрасть приємну, безтямну...
Як же важко стояти на перетині таких близьких і водночас далеких від мене світів. Стояти і з власним подивом спостерігати, як за крок від мене здійснюються мої ж найбажаніші мрії. З яким...
Чому знову мої очі мокріють, а губи від болю гіркого німіють… Замружую їх що є сили, а він ще сильніше кричить в моїх жилах. І сльози течуть без упину, не можу спинити їх ні на хвилину. Він рве...
… Вона була однією з тих, хто обожнював залишатися із собою на самоті… Не була схожа на інших, таких звичайних і трішечки грішних. Тонким маревом неба в ній перепліталось усе можливе і...