У рефлексіях власного болю,
Абераціях почуттів,
Закарбовую слово «з Тобою»,
Вириваюсь з-під влади страхів.
(Страх зника, як нема, що втрачати,
Страх за руку з життям іде,
Серце...
Білим снігом лягають рядки,
На клаптик невагомих історій,
Їм б віддати лишки журби,
Й смакувати, забувши про сповідь.
Та дарма, ти знаєш, дарма!
Не залишиш джерел печалі,
Спокута, як...