У рефлексіях власного болю, Абераціях почуттів, Закарбовую слово «з Тобою», Вириваюсь з-під влади страхів. (Страх зника, як нема, що втрачати, Страх за руку з життям іде, Серце...

Білим снігом лягають рядки, На клаптик невагомих історій, Їм б віддати лишки журби, Й смакувати, забувши про сповідь. Та дарма, ти знаєш, дарма! Не залишиш джерел печалі, Спокута, як...