Через сад і роздоріжжя
повз колосся й стигле збіжжя
поспішав смаглявий вечір.
Ніби вітер, що за плечі
непомітно обіймає,
День у день кудись гасає.
Вечір йде повільним кроком
не мина...
Якщо навиворіт, то остаточно, так, щоб аж голова заверталась. У людей буває залежність одне від одного, а буває навиворіт. Лежу дивлюсь в стелю, на годиннику 01:01. Люди за якими сумую...
Зараз десь на високому гірському схилі стоїть будинок.
Із усіх боків світу його обвіває вітер.
Він шепоче йому відірвані фрази, сміх та плач, видихи та вдихи, зітхання, легкі та важкі думки....
Я не знаю де чекати вітру
І так мало зараз цього поля.
Із закритого для мене світу
Лине світло і лелеча доля.
Я втомилась від ночей безсонних,
Мені терня заплітає коси.
Від очей...
Я не можу писати прозу.
У ній надто багато змісту
Про забуту давно тривогу,
Про печалі старого міста.
Вона надто багато знає
Про тунелі душі моєї,
Про пісні, що душа співає,...